Їдуть в піні дибаластій
коні – полум’яні гриви!
Розчиню ворота в щастя –
заїжджайте, коні сиві!
Десь розбіглись вірші косі
по стодолах і коморах…
Злазить туга моя боса,
оком синяву просторить!..
Розтривожу двері сонні,
двері в запахущу стайню…
Тузі упаду на скроні,
а коням води поставлю!
Тіло пахне короваєм!..
У кутку – одежа й збруя…
Легіт серце пориває!
Коні темряву цілують!..
2007р.
Немає коментарів:
Дописати коментар