Ти – мій полин. І, може, мій полон

                 Маріанні Кіяновській

Ти – мій полин. І, може, мій полон.

Суха долоня на холодних скронях.

Ти вже сидиш за немічним столом

і дуже довго забуваєш, хто я.

Твоя печаль з усмішкою сови

Розквітне раптом гілкою одчаю.

Поет помер од раку голови.

Ніхто тепер його не пам’ятає.

2005р.