четвер, 3 листопада 2011 р.

З Циклу "Станси про самотність"


1.
не п’ється чай вінця чашки вкриває сніг
і малинник в снігу все ховає свою малину
трохи двері скриплять  їх запрошує в гості ніч
шарудить темнота – то їй пишеться при вікні
в павутині по лікоть про довге терпіння

2.
ллється тиха вода тіні мудрі і мовчазні
ця жура як склепіння кожен звук доростає до плачу
не боятися смерті лиш вірити цій тишині
кожний вдих твої очі малює в мені
з кожним видихом ти мене можеш побачити

Немає коментарів:

Дописати коментар