середа, 6 березня 2013 р.

Сад


я сам собі і зачин і припин –
і Бог і Син і Дух мені опостінь
і зовсім поруч  злоповісні гості
що чорним чадом тягнуться з глибин

та я повік безпристрасний один
усе моє – від соку і до брості –
од квітування – у німий безпросвіт –
сховали кільця чорних роковин

із року в рік то старець то дитя
спокійно йду з буяння у гниття
опертий міцно на обидві тверді

для мене рівні гріх і каяття
я певен що збагнув своє життя
бо знаю точно скільки в ньому смерті

Немає коментарів:

Дописати коментар