Сивим
китицям-птицям
у вечірніх кагатах
все неспіване
сниться,
все не хочеться
спати.
Хто не вірив –
побачить,
хто любив –
одсахнеться.
Ось вам очі
незрячі,
ось обмануте
серце.
Наспівалися синьо?
Насміялися срібно?
Нате ж мокре
вориння,
нате ниву
безхлібну.
Нате сяючу крицю
снігового
булату...
Хочуть снитися
птиці.
Тільки нікому
спати.