аж ген за
грядками олійна картина
то баба вкидає у горщик квасолю
то мряка раптова глуха безпричинна
заносить
над нею дорогу і поле
і річку і
сад і сполохану галич
притишений
голос пронизливу хвищу
і далеч
підходить –
і ближчає
далеч
і сонце
сідає не знати навіщо…