Кончіті Гарсіа Лорка
Прийшла Luna Luna в кузню
з подушкою нардів
білих.
І стежить за нею
хлопчик.
І стежить за нею
пильно.
Прозоре повітря
ловить
її щонайменший
порух.
Тверді олов’яні
груди
випростуються,
мов гори.
- Втікай, Luna Luna, швидше, -
застануть тебе
цигани,
змайструють із
твого серця
каблучки і
талісмани.
- Пусти мене,
хлопче, в танець!
Як двері вони
відчинять, -
лежатимеш ти на
горні
з заплющеними
очима.
- Втікай, Luna Luna, швидше, -
Вже коні летять
по схилах!
- Не смій
зачіпати, хлопче,
мою прохолоду
білу.
Чимдуж наближався
вершник,
б’ючи в барабан долини.
Та тільки
заплющив очі
у кузні малий
хлопчина.
Верталися темним
гаєм
цигани – ножі
співочі.
Світили у вітті
чола,
тривожно дзвеніли
очі.
Як жаско сова
співає
опівночі про
розлуку.
До неба йде Luna Luna,
до неба з хлоп’ям за руку.
У кузні цигани
плачуть,
Голосять, не
бачать світу!
А вітер слідкує
потай
крізь віти, крізь
темні віти.
_________________________________________________________________
Текст оригіналу: