А осінь вже
спрозоріла до гноття
й пішла собі
наопаш, навпрошки
туди, де вранці
проти сонця Мотря
складала млу в
кропив’яні мішки.
Мололи пустку у
курних оселях
мірошники уважні
й вогняні.
Й до ранку матір
кликали жерделі
і шепотіли листям
по стерні…
Немає коментарів:
Дописати коментар