* * * *

уже вкотре прокидаюся від того

як скрипить розчахнута гілка

немов лежу під грушею

праворуч – нива

ліворуч – вигін

а зверху ніч буде

поруч трава зім’ята

а тебе – немає

тебе чомусь немає

тільки тітка за обніжком

іде й пахне викопаною картоплею

кора на груші темна

павутинка між пальцями лопотить

оце б узяти та й розказати тобі

признатися

прошепотіти

встигнути

поки сіра гуска вечора

обтрушується

й ховає голову під крило