З Константіна Батюшкова. Де слава, де краса, начала зол твоїх?

Де слава, де краса, начала зол твоїх?

Де площі гомінкі і громадяни ситі?

Споруди осяйні і храми гордовиті,

Мусія, золото, що міняться у них?

Гай-гай! Навіки зник Корінф золототканий!

І навіть попіл твій розтав серед полів,

Тут порожньо: лиш ми благаємо богів,

І стогне Алкіон з далекого туману!

______________________________________

Текст оригіналу:

Где слава, где краса, источник зол твоих?
Где стогны шумные и граждане счастливы?
Где зданья пышные и храмы горделивы,
Мусия, золото, сияющие в них?
Увы! погиб навек Коринф столповенчанный!
И самый пепел твой развеян по полям,
Все пусто: мы одни взываем здесь к богам,
И стонет Алкион один в дали туманной!