ще не цвіли ні
вишні ні ясмин
у темноті під
березневу мжичку
важкі й неквапні
руки чоловічі
гітари лаштували до
колін
на них жінки
дивилися зі сну
і розтуливши
стегна й простирадла
зривалися і
падали надсадно
на шкарубку
весняну цілину
лисича ніч просилася
в петлю
і вовчий місяць
не знаходив місця
вони сиділи широко
й тернисто
холошами сягаючи
калюж
чи то мовчали
тихше німоти
чи то кричали
голосніше ґвалту
і щось їм тяжко
надимало пальта
і коротило
начебто дроти
то безум був чи
то небавний плин
омана чи найвідданіша
віра
і хтозна вже –
гітари чи сокири
чоловіки тулили
до колін
Немає коментарів:
Дописати коментар