Анні Марії Далі
Ніби гілочка,
голос,
ворухкий і
тендітний,
не знаходив
розради
в одлетілому вітрі.
Поруч діва
зітхала,
мрійно віття
ловила,
а воно вислизало
і
тремтіло-тремтіло.
Проти місяця й
сонця
завмирало й
тремтіло.
Вже квітки
попелясті
обснували їй
тіло.
Вже й сама
забриніла,
самотою налита,
діва гілки тонкої
в одлетілому
вітрі.
_______________________
Текст оригіналу:
ARBOL DE CANCION
Para Ana María Dalí
una vez y otra vez
tiembla sin esperanza
en el aire de ayer.
La niña suspirando
lo quería coger;
pero llegaba siempre
un minuto después.
¡Ay sol! ¡Ay luna, luna!
un minuto después.
Sesenta flores grises
enredaban sus pies.
Mira cómo se mece
una y otra vez,
virgen de flor y rama,
en el aire de ayer.
Немає коментарів:
Дописати коментар