четвер, 6 листопада 2014 р.

* * * *

усе спогадується й ні
то крик страшний то сон дитинний
пів місяця пів деревини
в напіввідчиненім вікні

а десь же в нетрях низових
у давнім і таємнім схроні
прихилені до голови
лежать у сутінках долоні

лежать долоні голубі
а серце з'юшене як зрада
лякає заспану рибінь

тонкої річки листопаду

Немає коментарів:

Дописати коментар