вівторок, 12 травня 2015 р.

* * * *



На темні вікна осідає пил.
Гроза надходить – і не спиться дітям.
То спомини виходять із могил.
О, спомини, заблукані у літі...

У темноті сиди, не ворушись...
Гроза прийшла. У серці нахололо.
То спомини прошепотіли ліс
у безневинну рурку матіоли.

Їм так сьогодні легко, як завжди.
Їм так сьогодні тяжко. Ти не бійся.
Ти – провідник, ти паросток біди,
ти просто дощ, притулений до лісу.

Аж поки згинеш, стій на видноті.
Пиши на вікнах. Смійся і вигадуй,
як чорний хрускіт страчених життів
крізь матіолу слухає нащадок.

понеділок, 4 травня 2015 р.

Смерть Ф.-Г.Лорки



Де гілля зімкнулось над поетом,
ніч у накрохмалених манжетах
тишу зашморгнула, як петля,
вивести веліла грифелям
прямо на розколині роялю
строгу каліграфію печалі.
І лягла, як пасмо, навздогад
на понурий вигаданий сад.

Все затихло. Тільки плакав гірко
чорний бик, прив'язаний до зірки.

неділя, 3 травня 2015 р.

Серпень



Юний серпень в дворі чийомусь
помокрілу спалив солому.
До гарби прив'язавши зливу,
двоє яблук купатись вивіз.
Всі мовчали, то й він – ні слова,
позаносив до клуні дрова,
та й розлігся, важкий і дужий,
де з любистком прощалась ружа.
Знали коні й воли муругі,
що за тугу – немає туги.

Тільки мати в ослоні синій
спроквола колисала сина...

пʼятниця, 1 травня 2015 р.

Настурція



Настурція – розкрита, мов гортань.
Настурція – крихка, мов попелиця –
переміряє пружками із ситцю
дороги від катівень до світань.

Я весь її – від тіла – догола:
всі краєвиди, висмикнуті з музик,
всі марення – невизнані медузи –
до золотого туляться стебла.

Там літо є, що зроду не мине.
Там час, як пристань, вимощений хитко.
Там передніч заплющується квітка
і від пітьми заслонює мене.

* * * *



Вокзал і осінь. Шепотіння канн.
Усе квітує, все іще не звикло
до млосного перетікання вікон
у вилиці рудого юнака,
що так радіє чистому собі,
що так пасує літньому купанню...
І мати, перетворена на канну,
ще мучиться у тіні голубій.
Бо все війна... все суєта суєт.
Недопалки, валізи поміж колій...
Серця горять, аж пахнуть каніфоллю,
і ні про що не знають наперед....