суботу, 21 березня 2015 р.

19

вставало сонце кіт на шторах висів
і висів світ повернутий навспак
з-під тарілок недопалків і джинсів
виборсувався синій Пастернак

зсувалося на ноги покривало
і ти як безпритульна як свята
в моїх обіймах сяяла і спала
а я тебе чомусь не пам'ятав

ні імені ні племені ні роду
ні як ми вдвох прибилися сюди
лиш на губах вчорашні насолоди
благали аспірину і води

позривані у потемках із тіла
на килимі валялись лахмани
і я лежав соромлячись безсило
ранкової своєї голизни

я знемагав і мружився до світла
я каяттям у серці наслідив
я мріяв щоб ти вийшла непомітно
аби ти вже пощезла назавжди

а ти мене міцніше обіймала
неназвана незгадана не та
нестерпно червоніло покривало
і висів кіт на шторах
і літав...