неділя, 27 березня 2016 р.

* * * *



...якої ще мені мани,
яких мені зітхань?..
Якщо довкола кажани,
вже стелять синю твань...

Якщо прохромлюючи сни,
лягаю на льоту
на синю сліпоту весни,
могильну сліпоту.

понеділок, 14 березня 2016 р.

Явдохи



14 березня – Явдохи
моя прабаба була Явдохою
у дитинстві на ній трималася моя світобудова
аби прабаба померла – все пропало б
у дитинстві на моїй прабабі тримався мій світ

середа, 9 березня 2016 р.

* * * *

Ото вже весна – ні приїхала, ні прийшла.
Чи боса, чи взута, чи пішки, а чи саньми?..
Куряться до неба, сягають самої тьми
її мосянжеві мережані кадила.
Така як ніколи, бо з оленем при гарбі,
з циганами в шатрах і дідьками в лантухах,
до любощів гойна, до жалощів геть глуха,
така – як не з нетель, то мабуть із голубів.
Катує в нічліжках невиспаних лихварів –
в постелі кладе їм канупер і можжевіль,
голубить спудеїв і віється між повій –
в безсилій потребі, о чорній отій порі,
де спершу рука переплутає гору й низ,
а потім засвітить над хвилями молебні,
і врешті при веслах, на волі, удалині
човнами гойдне – і відчиниться перевіз…