пʼятниця, 19 серпня 2016 р.

* * * *



щоразу
коли я виходжу
витягти відро води
так рано
що й дими не проклюнулися
так рано
що й роса не проступила
так рано
що й учорашні тріщини в землі не затяглися
акація теж прокидається
кидає на жерстяний дашок колодязя
свої тугі стручки
й шепоче
що цей світ надто вже переплутаний
аби мати силу
носити тут білу одіж

Немає коментарів:

Дописати коментар