* * * *

Усе прожите, все червоне

лягло під ноги навздогад.

На сонце дивиться з балкона

міський непевний виноград.

А все шепочеться про осінь,

про сизий дим, про голий страх.

Ідуть антени, наче лосі,

по надвечірніх небесах.