пʼятниця, 6 жовтня 2017 р.

*

нічого ти вже не надбаєш
бо осінь
і криво
над церквою дріт гуде
роздягнешся зайдеш у воду
а їхати час
і судоми у м’язах
і вже не сховатись ніде

і нічим прикритися
вітер усе позаносив
двірник підмітає бляшанки
мугикає в скурений вус
ти там за воротами теж
як і решта
прощення попросиш
і скажеш
о як я
мій Боже
люблю і боюсь

та він не почує напевно
бо справи бо нащо
натомість Харон тебе висадить
десь на холодних путях
дістань сірника –
і нарешті багаття обрящеш
на крихітній станції

в урні спаливши сміття

Немає коментарів:

Дописати коментар