четвер, 29 жовтня 2015 р.

* * * *

ти старієш
ти вже
не охочий до теплих одверть
все чутніша печаль
і немов затишніша за радість
ще не пише тобі
над планшетом нахилена смерть
у кросівках легких
на закинутій літній естраді

ти минаєш її
проз вокзал і театр і базар
ув осінній юрмі не додому ідеш як додому
і не пишеш листів
і не віриш вечірнім сльозам
і скидаєш пальто
на свою молоду невагомість

ще не пахне тобі
те зело що у землю росте
просто хочеться стати
й навіки обнятися з лісом
так ти все й уявляв
так і бачив собі
а проте
ти боїшся старіти
боїшся
боїшся

боїшся

Немає коментарів:

Дописати коментар