Вже десь отам...
при ній сидить
слуга –
дзвенить ключем
од золотої скрині.
При ній недремні
полчища ялинні,
і всенький світ –
по віко у снігах.
Значками
невідомого письма –
червоні ружі у
волів на грудях...
Зове дітей і
чорнобривих блудниць
у лоно Авраамове
зима...
Немає коментарів:
Дописати коментар