понеділок, 4 травня 2015 р.

Смерть Ф.-Г.Лорки



Де гілля зімкнулось над поетом,
ніч у накрохмалених манжетах
тишу зашморгнула, як петля,
вивести веліла грифелям
прямо на розколині роялю
строгу каліграфію печалі.
І лягла, як пасмо, навздогад
на понурий вигаданий сад.

Все затихло. Тільки плакав гірко
чорний бик, прив'язаний до зірки.

Немає коментарів:

Дописати коментар