* * * *

крізь виноград вікно

площа людьми захрясла

ти ж моє полотно

синє як мореплавство

з моря летять чутки

з вулиці пахне старістю

плавляться юнаки

скинувши сублігарії

в муку мою заходь

з лютого танку чадій

вже мою білу плоть

рвуть молоді менади

волоть моїх залась

випатрають розжебрають

кріто-мікенська темрява

мій безборонний час