я мабуть розлюбив тебе вві сні
ми вдвох стікали і стікали в ранок
були тіла ще теплі від кохання
терпкі від поту мерхлі від брехні
я бачив так уперше у житті
зім’яту ковдру під грудьми твоїми
круте стегно що наче квітка в зиму
зогрілось на моєму животі
а я тебе уперше не хотів
ні так у ліжку ані просто долі
неначе я й не знав тебе ніколи
немов оглух до тої наготи
липкої і сліпучої що так
уміла жити мною і для мене
служити наче вершнику стремена
живитись наче звуком німота
доспи цей ранок доживи у снах
темноту цю темницю і опалу
і я тебе зітру як воду талу
що взимку затуляла пів вікна
і стану знов розлогий і рясний
дихну морозом снігом розігріюсь
а ти все спиш блаженно на мені
а я будити все чогось не смію
ми вдвох стікали і стікали в ранок
були тіла ще теплі від кохання
терпкі від поту мерхлі від брехні
я бачив так уперше у житті
зім’яту ковдру під грудьми твоїми
круте стегно що наче квітка в зиму
зогрілось на моєму животі
а я тебе уперше не хотів
ні так у ліжку ані просто долі
неначе я й не знав тебе ніколи
немов оглух до тої наготи
липкої і сліпучої що так
уміла жити мною і для мене
служити наче вершнику стремена
живитись наче звуком німота
доспи цей ранок доживи у снах
темноту цю темницю і опалу
і я тебе зітру як воду талу
що взимку затуляла пів вікна
і стану знов розлогий і рясний
дихну морозом снігом розігріюсь
а ти все спиш блаженно на мені
а я будити все чогось не смію
Сергію, дуже і дуже... потужний текст, чесний. так воно трапляється якогось ранку.
ВідповістиВидалитиГ.О.
дякую, Ганю
ВідповістиВидалитиНеоднозначно... Наче подобається і ні одночасно.
ВідповістиВидалитиЖахливо звучить цей рядок: "ми вдвох стікали і стікали в ранок". Вибач, але не можу з ним погодитися. :) І рима з наступним рядком просто вибиє з колії.
А чому ліргерой будити не сміє? Боягуз? ;)
З теплом,
М. ;)
Сергію, ви дуже талановитий! Переконалася у цьому вже давно, ще за часів студенства, коли ходила на світлицю поетів-початківців, яку ви вели разом з Оленою Гаран.
ВідповістиВидалити