пʼятниця, 29 червня 2012 р.

З Осіпа Мандельштама. На блідо-голубій емалі...


На блідо-голубій емалі, -
Яка можлива лиш у квітні, -
Берези віття підіймали
І вечоріли непомітно.

Дрібні відточені узори,
Тонка напівпрозора сітка,
Немов на синьому фарфорі
Малюнок ажуровий світить, -

Коли його художник милий
Виводить на склянистій тверді,
В осягненні хисткої сили,
У забутті сумної смерті.
 _________________________________
 Текст оригіналу:



     На бледно-голубой эмали,
     Какая мыслима в апреле,
     Березы ветви поднимали
     И незаметно вечерели.
 
     Узор отточенный и мелкий,
     Застыла тоненькая сетка,
     Как на фарфоровой тарелке
     Рисунок, вычерченный метко,--
 
     Когда его художник милый
     Выводит на стеклянной тверди,
     В сознании минутной силы,
     В забвении печальной смерти.

Немає коментарів:

Дописати коментар