З Федеріко Гарсіа Лорки. Простували люди

Простували люди

в осінь звільна.

Завертали люди

в зілля, зілля.

У руках – гітари,

в оберемку – півні.

Люди йшли до царства

сонного насіння.

Річка снила, снила.

А з фонтана – бризки.

Серце моє, серце,

вистрибни!

Завертали люди

в зілля, зілля.

А за ними – осінь

звільна, звільна –

з вижовклими зорями,

і птахами хворими,

і тугими хвилями.

Груди – накрохмалені,

голова – нахилена.

Та замовкни ж, серце!

Затужавій воском!

Простували люди,

а за ними – осінь.

_______________________________

Текст оригіналу: 

* * *

Las gentes iban
y el otoño venía.
Las gentes
iban a lo verde.
Llevaban gallos
y guitarras alegres.
Por el reino
de las simientes.
El río soñaba,
corría la fuente.
¡Salta.
corazón caliente!
Las gentes
iban a lo verde.
El otoño venía
amarillo de estrellas,
pájaros macilentos
y ondas concéntricas.
Sobre el pecho almidonado,
la cabeza.
¡Párate,
corazón de cera!
Las gentes iban
y el otoño venía.