неділю, 31 березня 2013 р.

З Федеріко Гарсіа Лорки. Дерево пісні


Анні Марії Далі

Ніби гілочка, голос,
ворухкий і тендітний,
не знаходив розради
в одлетілому вітрі.

Поруч діва зітхала,
мрійно віття ловила,
а воно вислизало
і тремтіло-тремтіло.

Проти місяця й сонця
завмирало й тремтіло.
Вже квітки попелясті
обснували їй тіло.

Вже й сама забриніла,
самотою налита,
діва гілки тонкої
в одлетілому вітрі.
 _______________________

Текст оригіналу: 


ARBOL DE CANCION  

Para Ana María Dalí 
 
Caña de voz y gesto.
una vez y otra vez
tiembla sin esperanza
en el aire de ayer. 


La niña suspirando
lo quería coger;
pero llegaba siempre
un minuto después. 


¡Ay sol! ¡Ay luna, luna!
un minuto después.
Sesenta flores grises
enredaban sus pies. 


Mira cómo se mece
una y otra vez,
virgen de flor y rama,
en el aire de ayer.

 


Немає коментарів:

Дописати коментар