вівторок, 5 березня 2013 р.

Море


невірне море
                        море із оман
любов його безсонна та оманна
то з’явиться примарою з туману
то знову навертається в туман

лихе й голодне музикою ран
потоплені у хлані каравани
баси рабів розпачні зойки бранок
одвіку в ньому грають як орган

його душа незгойна і провинна
кремезні скелі хилячи мов спини
і рокіт перетворюючи в схлип

саму себе марудить без упину
тривожними опуклостями піни
трагічними заглибинами риб

Немає коментарів:

Дописати коментар