З Федеріко Гарсіа Лорки. Дебюссі. (З циклу "Три портрети з тінню"

Тінь моя проходить мовчки,

мовчки по канаві чорній.

Із моєї тіні жаби,

жаби вибирають зорі.

Тінь дає моєму тілу,

тілу спокою і втоми.

Тінь мовчить і тінь проходить,

ходить комаром бузковим.

Цвіркуни позолотили

комишиння зеленаве.

Із грудей постало світло

відображенням канави.

НАРЦИС

- Хлопче, упадеш і втонеш!

Віднесе за течією!..

- Річкою пливе троянда,

річка – в пелюстках у неї!

- Подивись мерщій на птаха!

Жовтий птах посеред ночі!..

- Очі я впустив у воду…

- Відійди од краю, хлопче!

- Наче сам я в тій троянді…

Хлопчика відносять хвилі.

Він пощез. Усе збагнулось...

Тільки висловить несила.

___________________________________________________

Текст оригіналу: 

DEBUSSY

Mi sombra va silenciosa
por el agua de la acequia.
Por mi sombra están las ranas
privadas de las estrellas.
La sombra manda a mi cuerpo
reflejos de cosas quietas.
Mi sombra va como inmenso
cínife color violeta.
Cien grillos quieren dorar
la luz de la cañavera.
Una luz nace en mi pecho,
reflejado, de la acequia. 

NARCISO
Niño.
¡Que te vas a caer al río!
En lo hondo hay una rosa
y en la rosa hay otro río.
¡Mira aquel pájaro! ¡Mira
aquel pájaro amarillo!
Se me han caído los ojos
dentro del agua.
¡Dios mío!
¡Que se resbala! ¡Muchacho!
... y en la rosa estoy yo mismo.
Cuando se perdió en el agua
comprendí. Pero no explico.