Вийшли діди у
брилях загрібати.
Сонце на вилах.
Трава на граблях.
Десь аж за
цвинтар ховається затінь.
Просто під горло
підходять поля.
Лугу – залийся! І
лоскіт, і червінь.
Меду напийся чи
хліба вломи.
Бджоли літають, а
вишні померли
й важко вляглися
на грядку грудьми.
Цвинтар вишневий.
Могили говорять:
„Ми тут чекали, а
ви все не йшли…”
А під ногами
маківка чорна
цупко
заплутує
постоли.
Немає коментарів:
Дописати коментар