пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

СЕРПЕНЬ


Вже серпень диха холодом осіннім,
впліта у коси літа сивину.
Лякає сон холодним безгомінням
ще теплих вод мрійливу бистрину.

Торкає ніч вустами айстри ранні,
блищать пелюстки в мареві роси.
І врешті літа вогнища останні
уже лиш осінь зможе погасить.

Долає сон примовклі сонні трави,
осінню думу думає рілля.
А срібний місяць ходить по загравах –
в струмок забрів неквапом крізь гілля…

А літо губить юність і цвітіння,
а птахів знов гукає висота…
Мрійливий серпень з поглядом осіннім
з лелеками у вирій відліта.

1997р.

Немає коментарів:

Дописати коментар