пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

Не їсть апельсинів і мусить не зупинятись


Не їсть апельсинів і мусить не зупинятись
Маленька людина із кігтями кошеняти.

І десять станцій проїхати можна зайвих.
Забути очі у чашці твоєї кави.

Вокзал затихне, де я посміхнувся криво.
І сніг настане – раптово, як білокрів ' я.

Де ти підійдеш – густий, наче пара з рота.
Усі – на південь. А ми стоїмо навпроти.

Тулитись – тепло. Не можна лише лишатись.
Морози дзвонять і вже напинають шатра.

Як ллються очі і дихають в небо цвіллю!
Сліди зникають. Твої. На білім. 


2002р.

Немає коментарів:

Дописати коментар