пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

ПЕРЕДЗИМОВЕ


Сьогодні в лісі – ще осіння днина,
а завтра тут снуватиме зима…
До сонця руки простяга ожина,
і не боїться пальці поламать.

Холонуть руки, і холонуть мислі,
і серце мовкне, і в очах туман.
Холоне день. І яблука вже кислі,
і все готове, а зими – нема.

Осінній дощ удариться з розбігу
у млявий сон зеленої сосни…
Це знову дощ? Вже треба, певно, снігу –
під нього сняться дуже гарні сни.

І вже природа втомиться чекати,
аж вітер добру звістку принесе,
що вершниця, закута в білі шати,
табун коней над прірвою пасе.

І перший сніг – коштовний, мов перлина,
тендітними устами дотика
то мовчазну приреченість калини,
то сумнів молодого берестка.
 

1999р.

Немає коментарів:

Дописати коментар