пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

А сю ніч тобі знову снились очі


А сю ніч тобі знову снились очі,
як васильки. Вже вкотре на віку
твоя дівчина слізьми хустку мочить,
і все ж нема спочину козаку.

Перед очима ще стояли брови,
тонуло серце у її піснях.
Як в пилюгу скотилася підкова,
ти і тоді не зупинив коня.

А в ніч, коли не спалося до ранку,
ти знову перечитував листа –
все сльози, сльози, тільки наостанку:
„Молюсь, чекаю. Швидше повертайсь.”

Сховав. Забув. Лиш бій тепер – і крапка.
Лише тоді згадаєш ти про це,
коли твоя стара смушева шапка
накриє вже не чуб, а лице. 

1998р.

Немає коментарів:

Дописати коментар