четвер, 3 листопада 2011 р.

убий мене. я віршів не пишу.


убий мене. я віршів не пишу.
я продаю. і продаюсь… і пройда.
люби мене. є мода й на погоду.
та навіть в дощ я сіре не ношу.

побудь зі мною. в мене вдома. тут.
і розкажи про поетичні звари.
про травлення нірвани і сансари.
а я тобі повім про німоту.

вона сидить вороною за склом.
блискуча велемовна і печальна.
не руш її. тобі я пробачаю
блискучий вірш з роздвоєним жалом.

гостюй у мене. я у тарілках.
цілуй мене і їж мене потроху.
по трубах вниз іде моя епоха.
вже ледве-ледве. цівочка тонка.

на білий аркуш виповзу з боліт.
твій чорний хорт на полювання піде.
і нічим збити чорного зі сліду.
ні літери. ні коми. білий лід.

це ікла вже. це мій останній шум.
останній плач безболісний перговий.

в руду калюжу вихолоне мова.
добий мене. я віршів не пишу.

2005р.

1 коментар: