пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

ходить осінь по полю по синьому полю тополь

ходить осінь по полю по синьому полю тополь
косить літа отаву і кида в порепану землю
свище вітер мов грає якусь ще небачену роль
тихий став озивається з темної греблі

лине листя на брук затуляючи літні гріхі
просто звикла так осінь прощати прощати прощати
у тужливу імлу відлітають прозорі птахи
і тужливо кричать уже більше не в силі мовчати

ранок стука в вікно перегуком веселих дівчат
від останнього синього неба тужливо до крику
то від Бога мабуть золотавий оцей листопад
і без нього ця осінь була б нецікава й безлика

просто тіні в садах іще ловлять розхитану даль
бо без неї самотньо старим помираючим нервам
просто десь вдалині невідомий ідосі скрипаль
грає пізню журбу одиноким похиленим вербам

1997р.

Немає коментарів:

Дописати коментар