пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

ІЗ ВИРІЮ


1
Коли я вертатиму з вирію
вийди назустріч сестричко
річко
світляною стрічкою
перебори межі своїх берегів
трав для мого гнізда
ще незрослих а я
колись скупаюся в тобі
шпаком білим
місяцем

2
Стишуйтесь лози
гиблі воли ріки
вашої ремигають під
берегом сірі не чую
вас я Іван що
повернувся й не знає
з чого заново починати
своє життя свою
хату клепаю косу

3
Я вертатимусь
хаточко соняшничку
вишні мої вертатимусь
як не пропаду і хоч пропаду
а вернуся не птахом
не вітром а блідим
світлом крізь тяжкі хмари

4
Стрічайте мене
всі стрічайте
глевким хлібом грязюк
сіллю нескреслого озера
воскреслою тишею
на високих кручах
тишею під кручами
і тишею під мертвими
вишнями

5
Приходьте до мене
коли я вернуся
з вирію будемо купати
хату а тоді розчешемо
будемо голубити стару
солому з остюками
яка торік колола ноги
а тепер лоскоче

6
Чекайте мене
я вернуся тоді коли
прилетять  пташки про-
стрелені
тоді коли русалка з
озера сяде чесати
косу місяцю
який зроду був лисий

7
Поможіть мені
донести до вас
всі болісті
що виразками сохнуть
на крилах
всі радості
які чорними линами
вовтузяться в
порожніх ятерах
моєї самотності
поможіть
і я освічу ваше озеро
опущуся на озеро
втону в озері
і вам буде згадувати на
ціле літо як утопився
божевільний птах із вирію

8
Ось я вже лечу
над вашими стріхами
як летять птахи
очищені з вирію

чекайте мене
не чекайте мене

2011р.

Немає коментарів:

Дописати коментар