ти не бентеж мене коли засну
будь вічним сном в кожнісінькій хвилині
не бійся сну що скочив у Десну
там замість хвиль твоє волосся плине
ти не сором його як вийде він
з Десни нагий тривожистий і чистий
то сором твій його в габу сповив
а не безмовний трепет верболистя
не затуляй землі його плечей
хай тулиться хай упаде на неї
хай слухає як груди їй пече
гаряче море ніжности твоєї
його ти в суще з кручі не зови
в роки розчісуй сну мого хвилини
бо в сні своєму я настільки твій
що розбудивши втратиш половину
2007р.
Немає коментарів:
Дописати коментар