З Арсєнія Тарковского. * * * *

Це снилося мені. І сниться ще мені.

І все оце колись не раз мені насниться,

Повториться усе, все втілиться, здійсниться,

І вам насниться все, що бачив я вві сні.

Там, віддалік од нас, од світу віддалік

там хвиля хвилі вслід іде у берег битись,

Посеред хвилі птах, людина, і зірниця,

І яв, і сни, і смерть – то хвиля хвилі вслід.

Не хочу я числа: я був, і є, і буду,

Життя – то чудо з див, тому на руки чуду

Один, мов сирота, я сам себе кладу,

Один, серед люстер – у відблисках і звуках,

Поміж морів і міст, що світяться в чаду.

І мати у сльозах бере дитя на руки. 

 _________________________________

Текст оригіналу:

* * * *

И это снилось мне, и это снится мне,

И это мне еще когда-нибудь приснится,

И повторится все, и все довоплотится,

И вам приснится все, что видел я во сне.

Там, в стороне от нас, от мира в стороне

Волна идет послед волне о берег биться,

А на волне звезда, и человек, и птица,

И явь, и сны, и смерть - волна вослед волне.

Не надо мне числа: я был, и есмь, и буду,

Жизнь - чудо из чудес, и на колени чуду

Один, как сирота, я сам себя кладу,

Один, среди зеркал - в ограде отражений

Морей и городов, лучащихся в чаду.

И мать в слезах берет ребенка на колени.