Я зблідну. Я заплачу. Ні!

Я зблідну. Я заплачу. Ні!

У скронях

Вже вересень. Згасають дні,

Як сонях.

Вже птахи. Вже птахи. Бур’ян

На мокрій стежі.

Це просто – це моря горять! –

Пожежа.

Я облечу. Я зогнию.

Мовчіть, поети.

Це щось причулось солов’ю

На злеті.

Язик не мій, а він же – мій!

Проклятий…

Помалу нишкне у пітьмі

                                      Палата.

2000р.