четвер, 3 листопада 2011 р.

у полі десь за шепотами дальніми


у полі десь за шепотами дальніми
куди вітри літають воду пити
розквіт мій розквіт понад запечаллями
розквіт мій розквіт над усі розквіти

його розквітка чорна і задихана
гримить пелюстям над вечірнє поле
а по довкіл то блискавки то віхоли
а то твоєї пісні тіло голе

і неможливо як стебла торкається
через рукав до серця дістається
і серце як викочується каменем
і смерть чиюсь витрушує на стежці

воно тобі у пелену покладене
йому б оце рвонутися на волю
та щоб довіку падати та й падати
і вже довіку не торкнутись поля

2007р.

Немає коментарів:

Дописати коментар