коли приходять оці молоді вірші
й пітними пальцями лізуть тобі в штани
ти їх посилай а твоїй дорогій душі
ще вистачить на фіг брудної такої шпани
хай підуть до дідька або в молодий бузок
недопалки їхні ще встигнуть тебе отруїть
вобще в нашей жизні достатньо таких казок
де разні чорти убивають героїв твоїх
ти краще поплач і здєлай собі фіміам
меліса чебрець попіл рози кленовий лист
учувши той дух примчиться твоя кума
справжня поезія спригне з своєї мітли
вже спробуй пойнять її філігранну любов
люби її довго у піт її злизуй всю
і єслі насправді існує предвічний Бог
то він тобі врешті дарує якусь росу
ти нею упийся а далі бери самокат
по чорних черемхах мостах невимовних їдь
а вранці із віршів постане краса така
аж в ангельських трубах позеленіє мідь
2005р.
Немає коментарів:
Дописати коментар