а можна було усе придумати заново
і вознамірившись все написати заново
і знаків окличних стояли б кленові палиці
щоб знаки окличні із небом тоді спізналися б
щоб знаки окличні густим частоколом слалися
і душу наповнили срібним роздзвонним галасом
щоб серце зростало і доростало мужності
щоб рими хрещаті обабіч стояли дружками
щоб знаки окличні весілля були сторожею
горіли свічками і гімни священні множили
щоб сипались мислі на біле прозріння змелені
і хлопчик щоб виріс у молодої з пелени
щоб знаки окличні настали в усіх розгалуженнях
займались вогнем і складками світло пружили
щоб струм усякався у серце крислате й тінисте
щоб руки тягнулись п’янкими плющами звинуті
це можна було усе придумати заново
і вознамірившись все написати заново
та знаки окличні у мжичку запались віхолу
імласто стояли рідкі і заледве дихали
темніли згинались ховали верхи присмалені
всліпали і врешті робилися запитальними
по тому ночами усяк обступали й мучили
і шпетили серце і рвали гаками колючими
з тих пір стало серце як зябра розлогі риб’ячі
не слухає вітру і мулом вростає глибоко
з гаками запитань вже наче воно й не знається
та станеться
день що під зябра воно спіймається2005р.
Немає коментарів:
Дописати коментар