четвер, 3 листопада 2011 р.

Очі твої - неслава


Очі твої - неслава.
Слід молодого лося.
В жовклі осінні трави
Серце твоє вплелося.
Губи твої - пожежа,
В попіл сповита теплий,
Гола несміла стежа,
Скошених квітів шепіт.

Всі недопиті ночі,
Наче сокира в грудях.
Руки зірвати хочуть
Твій перестиглий ґудзик.
Голос - нудьга черлена -
Жили розкраяв гаю.
Я не тебе, а клена,
Сонного, роздягаю.

Сонце в очах кривавить,
Сипле ув очі цвітом,
Сором грудей смаглявих
Важко спиває вітер.
Зійдуться брови чорні
Вершниками на сході.
Тихий пісок огорне
Тремко пахучу одіж.

Хвилі - танок одчаю!
Піна - даремна втеча!
Крики втонулих чайок
Гостро малюють плечі.
Море лихе й судомне,
Ніжне й несамовите,
Стегна твої на спомин
Перев’язало вітром.

2002р.

Немає коментарів:

Дописати коментар