Очі твої - неслава

Очі твої - неслава.

Слід молодого лося.

В жовклі осінні трави

Серце твоє вплелося.

Губи твої - пожежа,

В попіл сповита теплий,

Гола несміла стежа,

Скошених квітів шепіт.

Всі недопиті ночі,

Наче сокира в грудях.

Руки зірвати хочуть

Твій перестиглий ґудзик.

Голос - нудьга черлена -

Жили розкраяв гаю.

Я не тебе, а клена,

Сонного, роздягаю.

Сонце в очах кривавить,

Сипле ув очі цвітом,

Сором грудей смаглявих

Важко спиває вітер.

Зійдуться брови чорні

Вершниками на сході.

Тихий пісок огорне

Тремко пахучу одіж.

Хвилі - танок одчаю!

Піна - даремна втеча!

Крики втонулих чайок

Гостро малюють плечі.

Море лихе й судомне,

Ніжне й несамовите,

Стегна твої на спомин

Перев’язало вітром.

2002р.