четвер, 3 листопада 2011 р.

З Осіпа Мандельштама. * * * *


Мій тихий сон, супокій щохвилинний –
Мій невідомий, мій чаклунський ліс,
Там шерехи приглушені ялинні,
Там потаємні шепоти завіс.

В бездумних стрічах, в туманах полемік,
На розстані здивованих очей
Той шерех знов, зникомий і півтемний,
Під попелом зникає і тече.

А вже туман закутує обличчя,

І завмирають на вустах слова,
Немов крило сполошеної птиці
Лягає тихо в листяний єдваб.


----------------------------------------------------

Текст оригинала:


* * * *

Мой тихий сон, мой сон ежеминутный —
Невидимый, завороженный лес,
Где носится какой-то шорох смутный,
Как дивный шелест шелковых завес.

В безумных встречах и туманных спорах,

На перекрестке удивленных глаз
Невидимый и непонятный шорох
Под пеплом вспыхнул и уже погас.

И как туманом одевает лица,

И слово замирает на устах,
И кажется — испуганная птица
Метнулась в вечереющих кустах.

1 коментар:

  1. Дуже цікавий переклад. Щоправда, дух перекладача відчутний дуже сильно: не знаю, що тут від Мандельштама, а що - від Осоки. Але мова - особлива, прянна, не часто таку зустрінеш.

    ВідповістиВидалити