Є сумніви, перейдені убрід,
Є сумніви, замішені у глину,
І з глини – золоті твої коліна,
Що їм цілунки й молитви творив.
Коли ми ще безсмертними були,
Ми вміли йти крізь ніч і блиски грому,
Тепер ідем повз видиме й зникоме,
Як дощ іде повз достигання слив.
2005р.
Немає коментарів:
Дописати коментар