середу, 2 листопада 2011 р.

ЩАСТЯ


приходиш ти немов посвята
немов продовження природи
тебе шукає й не знаходить
моя душа в дужки узята

бо ти приходиш у безчасся
байдуже досвіду й заслуги
обмежене гучанням власним
не чуєш совісті і туги

ревниве праведності й міри
єдиним випадком крилате
закуте в нечутливі лати
своєї сяючої шкіри

ти барабани богом повниш
і намагаєш приструнчити
мою послідність і гріховність
до кроків сяючої цитри

але душа в дужки заперта
не визнає гучних збагачень
і в переможнім герці бачить
судоми страдницької смерті

2005р.

Немає коментарів:

Дописати коментар