аж до рання
шовковиця вмирала
де сівачі наморені
пройшли
два чорні півні
дзьобали зухвало
сумливі очі сизих
крапелин
аж ти одна стояла
біля двору
і як тобі велося
там одній
були в хатини
двері чорні-чорні
як ружа на
жалобнім полотні
аж скинула
шовковиця лахміття
на твій сумний на
твій ранковий дім
і трохи страшно
якось проти вітру
дрімали чорні
півні у воді
2010р.
Немає коментарів:
Дописати коментар