середа, 2 листопада 2011 р.

ОСІННЄ СТИСКАННЯ СЕРЦЯ

1
сонце стоїть високо над возами
і голосно лускає
як стручок квасолі
випускає жовтий дим
і ледь помітні цяточки

від цього тітки на возах
зітхають
а дядьки гукають на коней
і ласкаво поглядають на тіток

сонце пряжить
і руки на лантусі
розливаються молоком

2
день міцний як горіх
як бубон

горщики на тину бринять
на них сідають оси
жіночий голос
наповнює подвір’я
розплетеною косою
стікається з пагорба
радісно плеще в долоні
сягає води
і холоне холоне хлюпоче

цідилок на кілку
мріє про тепло
і пахне
сивими вечірніми годинами

3
тільки розлогі верби
не сумують
не ворушаться
не поспішають

їхні думи утворюють коло
від коріння до неба
від неба крізь листя додолу
до коріння

вони не бачать довкола
а мовчки слухають землю

за лісом
пралісом
підперла дощем
сінокоси
осінь

пасе свої вівці
ходить по нивці
а вівцям
кошара
сниться

4
нарешті
голосно засинають ліси

і сутінь
як стара баба
розкладає свої клунки

сходить собаче виття
округлює місяць
він гасить усі кроки
і кладе навзнак годинники

а лисиця
нишпорить дворами
визбирує біле пір’я 

2005р.

Немає коментарів:

Дописати коментар