четвер, 3 листопада 2011 р.

Але не знати як тебе шукає рух


                            Юлії-Ванді Мусаковській

Але не знати як тебе шукає рух
І ти шукаєш рух ідеш сама крізь себе
Дзвони в свої гілки зривай свою кору
Хай врешті пустять сік твої черлені стебла

Вони не знати як а знову зацвітуть
Вони не знати де народяться й погаснуть
І я прийду в твою тінисту висоту
І я пройду крізь тінь поміж тобою й часом

І вже не знати як нас роз’єднає рух
Він наші дні клює між хвилями й камінням
Він інеєм тече по срібному перу
І водить холоди в твої свічада сині

Розсип свої жалі хай бризнуть як роса
Хай краплі золоті розгубляться по світу
Натомляться слова у наших голосах
І бризнуть у верхи там де весна і вітер

2010р.

Немає коментарів:

Дописати коментар